Канабис Крымск Конопля конопля

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...

Эй, наркоманы и рэперы! Давайте сегодня я вам расскажу, как я прикупила закладки марихуаны и варила сырный борщ. Ну, давайте закурим косяк и приступим к истории, которая просто сносит башню!

В один прекрасный день, когда солнце светило ярче обычного, решила я повеселиться немного и найти что-то интересное. Блуждая по улицам, мне попался мой знакомый лойс, который всегда в курсе всех вечеринок и закатывал самые крутые шоу. Я ему подошла и спросила, где можно достать нормальную дозу марихуанки. Он нахмурился, посмотрел на меня с улыбкой и кинул адрес.

Продолжение следует...

Отправившись по адресу, я попала в подземный мир, где правила диктуют настоящие бодяги. Встретил меня там кун с татуировками, глаза у него сверкали как мдма, я поняла, что это тот человек, который может помочь мне в поиске моего дозняка.

Мы пошли по темным переулкам, электрический свет фонарей создавал атмосферу, словно мы уже были в космическом корабле. Вскоре, мы оказались в магазинчике, где я увидела самые разные закладки - от классики до новых сортов. Мне оказался предложен шикарный грин, который бессовестно прямиком влетел в мою корзину.

Вернувшись домой с полным рюкзаком наркотических радостей, я решила сделать перерыв и немного подкрепиться. Сырный борщ - это то, что нужно, чтобы привести себя в чувство после такой поездки.

Что нужно для моего сырного борща?

Ингредиенты	Количество
Картофель	3 штуки
Лук репчатый	2 головки
Морковь	2 штуки
Капуста	1/2 головки
Чеснок	2 зубчика
Перец черный молотый	по вкусу
Лавровый лист	2 штуки
Сливки 20%	200 мл
Сыр твердый	100 грамм
Соль	по вкусу

Как только все продукты были на моей кухне, я приступила к приготовлению. Нарезала картофель, лук и морковь. Потом бросила их в кастрюлю и начала готовить на медленном огне. В это время я решила заняться своими закладками. Где я только их не спрятала - в столе, под кроватью, в домашней аптечке. Было так весело искать и находить, словно на сокровище охотиться. Но хватило фантазировать - пора возвращаться к борщу.

Когда овощи стали мягкими, я добавила капусту, чеснок, перец, лавровый лист и посолила по вкусу. Варила все это бодягу до готовности капусты. А потом добавила сливки и натертый на крупной терке сыр.

Через некоторое время, мой сырный борщ готовился, а я вдыхала ароматы своих закладок, понимая, что вечер обещает быть незабываемым. Наконец-то время настало - я смогла насладиться борщом и попробовать свежеиспеченный косяк. Вот такие дела, ребятки! Я купила шишки марихуаны и варила сырный борщ. Моя жизнь полна экстрима и вкусных наркотических коктейлей. Так что закурите свой косяк и получите свою дозу адреналина в музыке, в рэпе, который может стать вдохновением для новых поколений. И не забудьте оставить свой лойс, если моя история вам пришлась по вкусу. Буду ждать ваших комментариев, бандиты! Stay high!